Що треба вміти та знати дитині у віці 6 років

Що повинна вміти та знати дитина у віці 5 років

Що повинна вміти та знати дитина у 4 роки життя

Що повинна вміти та знати дитина у віці 3-4 років життя

Що повинна вміти та знати дитина у віці 2 років

СМІШИНКА

Оголошення в дитячому садку:

"Шановні батьки! Не вірте, будь-ласка, всьому,
що розповідає ваша дитина про дитячий садок!
У свою чергу, ми обіцяємо Вам не вірити всьому тому,
що дитина розповідає про Вас".

Дитячий садок: для чого він?

У дитячому садку зростаюча особистість установлює систематичні зв'язки з дорослими і однолітками за межами своєї сім'ї, залучається до різних видів діяльності, оволодіває системою цінностей.

Група дитячого садка має два основних джерела впливу & ‐ це вихователь і самі діти.

Вихователь виступає насамперед джерелом пізнавальної інформації для дитини, моральних вимог, турботи про неї, підтримки і підкріплення її дій та вчинків. Приходить на допомогу, виявляє радість або занепокоєння з приводу її досягнень чи невдач.

Дитяча група - важливий чинник соціалізації зростаючої особистості. Вплив однолітка на дитину не менш значущий за роль дорослого у становленні малюка. Зокрема, зверніть увагу, як неоднаково реагує дитина на одне й те саме зауваження і за змістом, і за інтонацією, залежно від того, хто його висловлює - дорослий чи одноліток. За словами польського психолога Кемпінські, малюк зростає у двох площинах: майже вертикальній, де, з одного боку, перебуває недосяжний напівбог - Дорослий, і в горизонтальній площині, де, з другого боку - він рівноправний партнер-одноліток. Дитячий садок. Для чого він?

Незамінний вплив дитячого садка на самостійну активність дошкільника. Якщо сім'я опікується малюком, то дитячий садок значно більше довіряє йому, надає можливість виявляти власну ініціативу, незалежність, критичність.

Спілкування з дитиною вдома має низку особливостей. І найперше - це абсолютне розуміння батьками жестової мови дитини. За протягнутою дитячою рукою і певним відповідно інтонованим вигуком «У-у!» чи «М-м!» батьки чітко бачать потребу малюка і задовольняють її цілком. Наразі дитина росте з абсолютною впевненістю, що її розуміють. А мамині нарікання на те, що 1,5-2,5-річний малюк майже не говорить, розбиваються об її ж власну готовність зрозуміти свою дитину. Натомість спілкування дитини з вихователями вимагає від неї висловлення своїх бажань, потреб, невдоволення, ставлення до предметів, подій та людей за допомогою слів. Тому постійне спілкування з вихователями і однолітками сприяє розвитку в неї мовлення - важливого засобу взаємодії, основи соціальної поведінки. Щодень дитина удосконалює вміння висловлюватись грамотно, чітко, зрозуміло, виразно, вправляється у вияві мовленнєвих і комунікативних здібностей, засвоює визнані в групі норми поведінки.

Отже, головна перевага дошкільного навчального закладу - це можливість дитини щоденно повноцінно вільно спілкуватися з однолітками! В іграх з дітьми свого віку закладаються основи взаємодії з людьми, розвиваються вміння діяти разом, розуміти інших, допомагати і співчувати їм. Режим дня і дисципліна теж належать до переваг дитячого садка. Усі діти насправді дуже люблять порядок і режим, це батьки привчають їх до вільного плавання». Та й щоденні гарячі сніданки і обіди без домашнього печива, цукерок, сухариків з гамбургерами і жуйками підуть дитині лише на користь. Не секрет, що мами вельми рано привчають малят до фаст-фуду. Окрім цього, дитина, що пройшла через дитячий садок, легше адаптується до шкільного навчання, більше пристосована до умов навчання в школі, зокрема таких:

  • працювати в групі, тобто в одному темпі, заданому дорослим;
  • працювати за інструкцією дорослого;
  • прийняти узагальнене ім'я «діти» і реагувати на нього;
  • вміти налагоджувати стосунки з однолітками і дорослими тощо. Дошкільник, що йде у 1-й клас, оминаючи садок, частіше потерпає від зовнішньо заданих вимог до нього, його діяльності.

Любов батьківська - почуття дорогоцінне, але воно не може замінити собою педагогічного вміння і педагогічної підготовки, якої почасти батьки позбавлені.

ДОРОГОЮ ДО САДОЧКА

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти - ні..

Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком чималою проблемою.

Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?

Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді - тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою - і для дітей, і для дорослих?

Беріть ініціативу у свої руки!

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас - влаштуйте гру Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед - «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, і дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу. У дитини кепський настрій - розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки - ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» - «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка-а-а. І зраділа квітка-а-а!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно - зате весело! Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються:

навесні - розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени - листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім - квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі - попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки ці кольору. За кілька днів - жовтий тощо. Словесний поєдинок.

За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк - коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показ як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.


Різні цікавинки

Дата народження, пора року, час доби - всі ці умови можуть зіграти важливу роль у формуванні та розвитку кожної людини, починаючи з дитинства. Ця область ще далеко не повністю вивчена, тому сприймати інформацію краще трохи скептично.

З давніх часів існує теорія про те, що все в світі пов'язано і обумовлено стихіями природи, які присутні скрізь. З них виділяють чотири головні - Вода, Повітря, Земля,

Стихія Вогню і люди, яким вона близька - енергійні, активні, діяльні. Знаки Зодіаку, які відносяться до цих стихій - Овен, Лев і Стрілець.

Стихія Землі дає силу і життя всьому, вона дуже сильна і багатогранна, тому не дарма астрологи відносять до цієї стихії такі знаки, як Телець, Діва і Козеріг.

Стихія Повітря дарує людям здатність мислити творчо та неординарно. До неї відносяться знаки Близнюки, Терези і Водолій.

Стихія Води - стихія мудрість і знання. Рак, Скорпіон і Риби відрізняються саме такими якостями.

Що скажуть зірки?

Стихії стихіями, але не тільки вони визначають характер вашого малюка. Давай подивимося на кожен знак окремо.

Овни 

Овни - справжні непосиди. Вони полюбляють рухливі ігри, їм необхідно віддавати частину своєї енергії. Тому заохочуйте їхнє бажання займатися спортом, бігати в парку, ходити пішки. Кімната овна повинна бути завжди в яскравих тонах, щоб він почував себе добре. Діти-овни завзято прагнуть усе робити самостійно, без допомоги дорослих (тримати пляшечку з молоком, годувати себе, «подорожувати» навколо стола чи дивана). Подібну самостійність батькам варто неодмінно заохочувати, однак, поки діти маленькі, завжди будьте поруч із ними, щоб при необхідності прийти на допомогу.

Тельці

Діти-тельці - дуже вперті створіння, які до того ж усьому віддають перевагу рутині. Їм доволі важко пристосуватися до змін у житті, тому батьки повинні завжди завчасно готовити дітей до перемін, поступово знайомлячи їх із чимсь новим. Тельці дуже люблять комфорт, тому постарайтеся створити їм сприятливі комфортні умови у квартирі. Вони дуже люблять тварин, тому не дивуйтеся, якщо ваша дитина раптом одного чудового дня притягне додому з двору кота або собача й буде вмовляти вас залишити їх у хаті.

Близнюки

Діти-близнюки мають гострий розум і дуже кмітливі. Їх завжди необхідно чимось зайняти. Частіше читайте їм уголос, але при цьому оточіть дитину іграшками, щоб вона могла водночас і слухати, і гратися. Близнюки від природи дуже допитливі, тому вони будуть просто атакувати вас різними запитаннями. Завдання батьків - завжди знаходити час для відповідей на запитання своїх допитливих дітей і мати терпіння. Близнюки - базіки, можливо, тому вони починають говорити раніше від своїх ровесників інших знаків зодіаку.

Раки

Діти, народжені під даним знаком зодіаку - милі, ніжні й дуже ранимі створіння, у них протягом усього життя буде присутній сильний зв'язок з матір'ю, тому будь-яке розставання з нею, особливо в дитинстві, буде сприйняте дуже болісно. Щоб заспокоїти маленьких раків, вистачить просто обійняти їх, погладити по голові, поцілувати. Дитяча кімната повинна бути витримана в спокійних пастельних тонах. Раки - «домашні» діти, тому їм подобаються всі ігри, пов'язані з домом і родиною. Діти-раки - дуже добрі створіння, щоб зберегти цю природну якість, батьки повинні з малих років навчити дитину ділитися й допомагати іншим.

Леви

Леви - радісні й чарівні створіння. Вони люблять із дитинства бути в центрі уваги, тому будьте готові до постійних звуків (белькотіння, гигикання і т.п.), за допомогою яких вони привертають вашу увагу, поки не навчаться як слід говорити. Батькам варто заохочувати ці лідерські якості дитини, однак не перестарайтеся Навчіть малюка ділитися з іншими, щоб той не виріс егоїстом. Левенята - це артисти від природи, які володіють гарною уявою й творчими здібностями. Допомагайте дітям розвивати їхній талант за допомогою фарб, пластиліну, глини та ін., разом придумуйте казки, різні історії, щоб розвивати їхню уяву.

Діви

Діви від природи дуже стримані, винахідливі й працьовиті, вони з дитинства прагнуть мати успіх у житті. Найголовніше - допомогти дітям навчитися ставити мету й досягати її за допомогою різних рольових ігор. Маленькі діви часто бувають вередливими до їжі, тому їхнє меню найкраще урізноманітнювати ще з дитинства. Діви люблять чистоту й порядок, вони некомфортно будуть почувати себе в дитячій кімнаті, де розкидані іграшки й речі. Вони також не можуть терпіти брудний одяг, тому будьте готові відразу ж переодягти дитину, як тільки вона забрудниться.

Терези

Терези - чарівні створіння, які привертають увагу всіх без винятку. Для терезів дуже важливе спілкування, тому надавайте дитині ще змалку можливість спілкуватися з однолітками, дітьми у дворі, а також із дорослими. Ці діти здобувають авторитет задовго до того, як підуть у школу, завдяки товариськості й внутрішній чарівності. Вагам важливо давати зрозуміти, що їх люблять і цінують. Їм подобається танцювати, тому сміливо можете віддавати їх у танцювальну школу.

Скорпіони

Скорпіони - дуже чуттєві створення. Вони з дитинства здатні прочитати ваші емоції за вашим виразом обличчя й відповісти на них. З цієї причини рекомендується стримувати гнів та інші негативні почуття в присутності дітей. Маленькі скорпіони наполегливо шукають свій власний шлях у житті, і батькам потрібно мати велике терпіння, щоб спрямовувати своїх дітей у потрібне русло. Скорпіончики розгублюються у великій компанії й стають трохи заляканими. Батьки повинні всіляко давати зрозуміти дитині в такі моменти, що вона перебуває в безпеці і її завжди захистять.

Стрільці

Стрільці - оптимістичні, товариські й допитливі натури. Вони з радістю приймають ваші правила гри й кидаються стрімголов у дослідження нової території, гри чи іграшки. Вони швидко зацікавлюються й так само швидко втрачають інтерес, тому їм потрібно увесь час пропонувати щось нове. Батькам рекомендується читати цим дітям пригодницьку літературу, щоб їх зацікавити.

Козероги

Козероги - це розумні, милі й трохи ідеалістичні натури. Про дітей-козерогів часто говорять, що вони за своїм розумом відразу народилися старичками і «молодіють» тільки з роками. Вони наполегливі й дуже виконавські. Козероги - дещо химерні створіння, однак загалом поводяться належним чином. У них є одна проблема - їх необхідно вчити, як потрібно розслаблюватися і відпочивати.

Водолії

Всі маленькі водолійчики - це бунтарі, які бажають усе робити по-своєму. Щоб водолійчики не виявляли своїх бунтарських якостей, їм необхідно надавати певну волю в діях: дозволяти бігати по галявинах, гребтися в пісочниці, самостійно вибирати гардероб і з якою іграшкою сьогодні лягати спати (щоб розвивати індивідуальність!), пізнавати світ через збирання камінчиків, паличок, жолудів і каштанів. Діти даного знака зодіаку дуже кмітливі, швидко схоплюють нову інформацію й часто трохи випереджають у розвитку своїх однолітків. Тому батькам рекомендується регулярно знайомити дітей з новими книжками, іграшками, іграми, які б увесь час розвивали дитину.

Риби

Рибки - всі за натурою дуже емоційні й вразливі особи, які швидко реагують на оточення, помічаючи всі його особливості. Щоб діти відчували себе комфортно, батькам необхідно оточити їх ласкою і турботою. Крім того, сам дім повинен бути затишним і теплим, у ньому рибки мають почуватися захищеними. Риб можна заспокоїти за допомогою колискової, легкого масажу, класичної музики, однак також легко і вивести з рівноваги за допомогою голосної музики й шуму в будинку. Батьки, які виховують дітей-риб, повинні пам'ятати про те, що ті просто обожнюють купатися у ванні, басейні, з цієї причини в них обов'язково має бути достатньо іграшок, з якими вони могли б разом плавати у воді.

Кожен знак Зодіаку надає характеру дитини

неповторні особливості. Батькам можна побажати

тільки навчитися їх розпізнавати й цінувати.

Для вас батьки

«Адаптація дитини до дитячого садка»

Живучи у родині в певних, порівняно стійких умовах, дитина поступово пристосовується до умов навколишнього середовища.

Між організмом і цим середовищем установлюються правильні взаємини, відбувається адаптація організму до навколишніх впливів. Організм дитини поступово пристосовується до певної температури приміщення, до навколишнього мікроклімату, до характеру їжі тощо.

У процесі систематичних впливів із боку оточуючих дитину дорослих, у неї формуються різні звички: вона звикає до режиму, способу годування, укладання, у неї формуються певні взаємини з батьками, прихильність до них.

Якщо встановлений у родині порядок чомусь змінюється, зазвичай поведінка дитини тимчасово порушується. Ці порушення урівноваженої поведінки пояснюються тим, що малюкові важко пристосуватися до виниклих змін, у нього не можуть швидко загальмуватися старі зв'язки, а замість них також сформуватися нові. У дитини недостатньо розвинені адаптаційні механізми, зокрема слабкі гальмівні процеси і відносно мала рухливість нервових процесів. Однак, мозок дитини дуже пластичний. Якщо ці зміни умов життя відбуваються не так часто і не дуже різко порушують звичний спосіб життя, то у дитини при правильному виховному підході швидко відновлюється врівноважена поведінка і не залишається жодних негативних наслідків, тобто дитина адаптується до нових умов свого життя. Аналіз поведінки дітей у перші дні перебування в дитячому закладі засвідчує, що цей процес пристосування, тобто адаптація до нових соціальних умов, не завжди і не у всіх дітей відбуваються легко і швидко. У багатьох дітей процес адаптації супроводжується низкою, хоча і тимчасових, але серйозних порушень поведінки і загального стану. До таких порушень належать:

  • порушення апетиту (відмова від їжі або недоїдання);
  • порушення сну (діти не можуть заснути, сон короткочасний, переривчастий);
  • змінюється емоційний стан (діти багато плачуть, дратуються).

Іноді можна спостерігати і більш глибокі розлади:

  • підвищення температури тіла;
  • зміни характеру випорожнень;
  • порушення деяких придбаних навичок (дитина припиняє проситися на горщик, її мовлення загальмовується тощо).

Тривалість звикання до нових соціальних умов, а також характер поведінки дітей у перші дні перебування в дитячому закладі залежать від індивідуальних особливостей. Діти одного і того самого віку поводяться по-різному: одні в перший день плачуть, відмовляються їсти, спати, на кожне речення дорослого відповідають бурхливим протестом, але наступного дня зацікавлено стежать за грою дітей, добре їдять і спокійно лягають спати; інші, навпаки, у перший день зовні спокійні, дещо загальмовані, без заперечень виконують вимоги вихователів, а наступного дня із плачем розлучаються з матір'ю, погано їдять у наступні дні, не беруть участі в грі та починають добре почуватися лише через 6-8 днів або навіть пізніше.

Нижче подаємо інформацію, завдяки якій батьки і вихователі зроблять адаптаційний період більш легким і безболісним. Отже, що повинні знати та вміти батьки?

1. чим частіше дитина буде спілкуватися з дорослими, дітьми в квартирі, у дворі, на ігровому майданчику, біля будинку, тобто в різній обстановці, тим швидше і впевненіше вона зможе перенести набуті вміння і навички в обстановку дитячого садка.

2. Корисним є неформальне відвідування дитячого садка, тобто прогулянки територією і супровідна розповідь про садок, причому розповідь має бути дуже барвистою і, безсумнівно, позитивною. Намагайтеся у своєму оповіданні показати дитині, як весело і добре іншим дітям у дитячому садку.

3. Оскільки кожна новоприбула дитина вимагає до себе уважного індивідуального підходу, то приймати дітей слід поступово, по 2-3 особи, з невеликими перервами (2-3 дні).

4. У перші дні дитина має перебувати в групі не більше 2-3 годин.

5. Для перших відвідин рекомендують години, відведені для прогулянок, ігор. Це дає змогу швидше визначити форму поведінки дитини, окреслити правильний підхід і позбутися емоційного напруження від перших контактів.

6. Установлення емоційного контакту дитини і вихователя має здійснюватися у звичній обстановці в присутності близької людини. Першого дня короткочасне знайомство з вихователем, спрямоване на формування інтересу до дитячого садка, на налагодження контакту між дитиною і вихователем у новій ситуації.

7. Дуже корисні екскурсії групою, у яких беруть участь вихователь, батьки і дитина.

8. Негативний вплив на перебіг адаптації, а також на поведінку дітей під час вступу до дитячого закладу має відсутність єдності

Системи виховання у сім'ї та в дитячому закладі. зважаючи на це, необхідно:

  • до прийому з'ясувати режим, застосовуваний у сім'ї, індивідуальні особливості новоприбулої дитини (анкетування);
  • у перші дні не порушувати наявні у дитини звички, слід поступово змінювати режим і привчати дитину до нового укладу життя;
  • наблизити домашні умови до особливостей дитячого садка: внести елементи режиму, вправляти дитину в самостійності, щоб вона могла сама себе обслуговувати тощо.

«Перший раз у дитячий садок»

Для того, щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малюка науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, враховуючи інтереси інших дітей. Корисно виводити дитину на прогулянки у двір, щоб вона спілкувалася з іншими дітьми.

У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані педагоги, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. Краще, звичайно, поступове звикання до зміни оточення. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно, скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете за нею й заберете додому. Якщо навіть маля трохи й поплаче без вас, вихователь зможе утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім - на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят. І вони звикають до садка. Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх треба у сім'ї, як і навички гігієни.

«Як краще прощатися?»

Спробуємо знайти рецепт доброго та корисного для дитини прощання. Для цього згадаємо, що ми знаємо про бажання малюка, і вирішимо, чого хоче дорослий.

Отже, дитина хоче:

  • знати, куди йде мама;
  • знати, коли вона прийде;
  • бути впевненою, що з нею нічого не станеться;
  • бути впевненою, що вона отримує задоволення від того, що робить,
  • і їй там не гірше (хоча і не краще), ніж тут.

У той же час дорослий хоче:

  • забезпечити безпеку дитини;
  • не спізнитися туди, куди йде;
  • залишити дитину в досить хорошому настрої;
  • повернувшись, побачити радість зустрічі в очах свого малюка.

Постараємося поєднати ці побажання в одній стратегії. Щоб не спізнюватися і мати можливість попрощатися з дитиною, зберіться на 5 - 10 хвилин раніше (більше не треба, щоб не перетворювати прощання в самостійну подію дня). Скажіть чесно дитині, куди і навіщо ви йдете (тільки дуже просто, наприклад: «Я йду в перукарню стригти волосся», або «Я йду на роботу друкувати на комп'ютері», або «Я йду до тітки Олени пити чай»). Не бійтеся, що дитина не зрозуміє слів: спокійна, відкрита інтонація підкаже їй, що те місце, куди йде мама, досить гарне, і справа, яку вона буде робити, - корисна і приємна. Скажіть точно малюкові, коли ви повернетеся. Для цього не потрібно говорити час за годинником (це маленькій дитині може бути не зовсім зручно і зрозуміло). Можна сказати: «Я прийду, коли ти поїси, погуляєш, поспиш». Дитині зрозуміліше конкретні описи подій, за якими вона і визначить час. Розкажіть синові чи доньці, з ким він залишиться і, головне, що буде робити: «Ти будеш з бабусею. Ви поїсте, потім погуляєте, потім пограєте, а потім будете мене разом зустрічати». Не обіцяйте дитині «винагород» за те, що вона вас відпускає, але якщо вона попросить їй щось принести, не відмовляйте. Якщо ж виконати її прохання неможливо, відразу скажіть їй про це: «Ну ні, живого курчати я не зможу тобі принести ...» Навіть якщо дитина ні про що не просить, приносьте їй час від часу якусь маленьку приємну дрібницю (печиво, цукерку, яблуко, зошит), щоб вона відчувала, що десь далеко від неї ви про неї пам'ятаєте і готові до зустрічі

«Заохочення та покарання дитини в сім'ї»

Мета: обговорити з батьками проблему заохочення та покарання дитини в сім'ї; розказати про види покарань і заохочень у сімейному вихованні, про значення покарання й заохочення дітей у сім'ї; сприяти розумінню батьками розумного ставлення до методів і прийомів виховання дітей в сім'ї; формувати у батьків культуру заохочення й покарання дитини в сім'ї.

ХІД БЕСІДИ

- Шановні батьки! Розмова про заохочення і покарання дитини в сім'ї не випадкова. На адресу дітей дуже часто можна почути: «Я тобі що сказав?», «Роби, що тобі говорять» тощо. Це не просто слова. Це метод виховання. Батьки вважають, що їх справа наказувати, а дитина має підкорятися.

Та вони забувають або зовсім не думають про те, що вільна особистість не може сформуватися в сімейному рабстві.

Виявляючи свою батьківську владу, вони не думають про те, що в їх силі їх слабкість: переконати свою дитину, бути авторитетом набагато важче, ніж нав'язати їй свою волю і примусити підкорятися батькам.

Насильство і примус у вихованні лише шкодять. Зовні підкоряючись наказу, дитина залишається при своїй думці, а до вказівок батьків ставиться ще більш вороже.

Так у стосунки дітей і батьків приходить відчуження.

Насильство й примус у вихованні позначаються і на характері дитини. Вона стає нещирою, брехливою, звикає кривити душею. Це призводить до того, що вона перестає бути жвавою і життєрадісною, ховає від усіх таємницю свого існування в рідному домі, стає похмурою і скритною,оминає спілкування з однолітками, сторониться спілкування з учителем, боячись сказати що-небудь не так.

Головний метод виховання - це переконання. А для цього говоріть зі своєю дитиною, спілкуйтеся з нею, шукайте приклади позитивного підтвердження ваших думок, будьте тактовні, переконуючи її. Тоді ваші думки стануть її прагненнями. У тих сім'ях, де батьки уміло користуються у вихованні покаранням і заохоченням, рівень тривожності дитини набагато нижче, а результати навчальної діяльності набагато вищі.

Коментар: класний керівник готує анкети для учнів та батьків, пам'ятки для батьків.

Анкета для батьків

1. Чи вважаєте ви проблему покарання і заохочення дітей у сім'ї важливою й актуальною.

А) Так. Б) Ні. В) Не думав над цією проблемою.

2. Як ви ставитеся до заохочень дитини в сім'ї?

А) Як до необхідного і значущого атрибуту сімейного виховання. Б) Як до батьківського обов'язку. В) Не замислювався над цим.

3. Як ви ставитеся до покарань дитини в сім'ї?

А) Як до обов'язкового атрибуту сімейного виховання. Б) Як до одного з важливих елементів сімейної культури. В) Як до необхідного атрибуту сімейного виховання.

4. Чи карали вас у вашій сім'ї?

А) Так, регулярно. Б) інколи, якщо цього заслуговував. В) Майже ніколи.

5. Як ви заохочуєте свою дитину?

А) Матеріально. Б) Морально. В) Чергую різні види заохочення.

6. Які форми заохочення з поданих нижче ви вважаєте найбільш значущими?

А) Покупка речей. Б) Покупка іграшок. В) Покупка речей і предметів, пов'язаних з інтересами та захопленнями дитини. Г) Поцілунок, обійми, подяка.

7. Які форми покарання дитини ви вважаєте найбільш припустимими?

А) Фізичне покарання. Б) Не спілкуватися з дитиною. В) Позбавлення дитини чогось.

8. Як ви вважаєте, чи може загрожувати батькам часте використання фізичного покарання стосовно дитини?

А) Втратою контакту з дитиною. Б) Втечею з дому. В) Агресією і жорстокістю у ставленні до рідних і чужих людей. Г) Зміною етичної сфери особистості дитини.

Ваша дитина і ви

Пам'ятка для батьків

1. Намагайтеся зберегти в своїй сім'ї атмосферу відвертості та довір'я.

2. Не давайте своїй дитині нездійсненних обіцянок, не вселяйте в и душу нездійсненних надій.

3. Не ставте своїй дитині будь-яких умов.

4. Будьте тактовні в вияві заходів впливу на дитину.

5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте робити собі.

6. Не зраджуйте своїм вимогам щодо дитини на догоду чому-небудь.

7. Не шантажуйте дитину своїми відносинам з нею.

8. Не бійтеся поділитися зі своєю дитиною своїми почуттями і слабостями.

9. Не ставте свої відносини з власною дитиною у залежність від її навчальних успіхів.

Як заохочувати дитину в сім'ї

Пам'ятка для батьків

1. Якомога частіше схвально усміхайтесь своїй дитині і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає.

2. Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обійме й потисне руку.

3. Словесно висловлюйте схвалення що найменшим успіхам своєї дитини, її поведінки.

4. Використовуйте частіше вираз: «ти прав», «ми згодні з твоєю думкою» - це формує в дитині самоповагу, розвиває здатність до самоаналізу і критичність мислення.

5. Даруйте своїй дитині подарунки та при цьому учіть її їх приймати.

6. Формуйте в своїй сім'ї традиції і ритуали заохочення дитини: день народження, Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний виступ, сюрпризи, поздоровлення і т. д.

7. Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки у ваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витрачених на подарунок.

8. Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але й з урахуванням можливостей своєї сім'ї.

9. Для заохочення своєї дитини використовуйте не лише подарунки матеріального плану, але й моральні заохочення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в архіві сім'ї вашої дитини (грамоти власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо).

10. Якщо хочете використовувати як заохочення гроші, використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.

11. Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася й обговорити це із нею.

12. Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачання без аналізу самою дитиною з вами.

«Одяг дитини в різні пори року»

За спекотної погоди необхідно носити одяг з бавовняної тканини, який забезпечує швидку віддачу тепла й оберігає від перегрівання. Влітку за теплої сонячної погоди діти можуть ходити в легких одношарових костюмчиках без рукавів або сарафанчиках, на голові повинна бути панамка зі світлої тканини або шапочка з козирком для захисту від сонця.

Навесні і восени за дощової погоди верхній одяг має бути з непромокаючого матеріалу з підстібками, що має хороші теплозахисні властивості. Дуже зручні куртки або комбінезони на синтепоновій підкладці: вони легкі, досить теплі і, що важливо, легко перуться і швидко сохнуть. Кількість шарів одягу між білизною і курткою залежить від температури повітря.

Якщо на вулиці холодно, замість однієї товстої теплі речі краще одягти дві легкі й менш теплі. Між шарами одягу створюється повітряний прошарок, що сприяє збереженню тепла. Більш тонкі речі не утрудняють руху і менше важать, що для дитини дуже важливо.

Верхній зимовий одяг захищає дітей від холоду, вітру та вологи, тому має складатися не менше ніж з двох шарів: нижнього - теплозахисного і верхнього - вітрозахисного, що оберігає від проникнення під одяг зовнішнього повітря. Конструкція зимового одягу повинна забезпечувати велику герметичність, що виключає надходження холодного повітря через застібки, комір, рукави.

Крій одягу має велике значення для профілактики переохолодження. Комплект з куртки і напівкомбінезона (утеплені брюки з грудкою і спинкою на лямках) найбільш зручний. Куртка під час активних рухів дитини (нахилів, підйомів рук угору) піднімається, оголюючи поперек, а спинка напівкомбінезона її прикриває. Цільнокрійний комбінезон не зручний для прогулянок дітей дошкільного віку: він сковує рухи, його незручно одягати і важче вичистити, висушити після прогулянки.

Між білизною та верхнім одягом (залежно від погоди) можуть бути сорочка і светр або тільки сорочка, колготки і рейтузи або тільки колготки.

За прохолодної погоди, а також узимку за відсутності сильних морозів дітям рекомендовано носити в'язані шапки, які добре прикривають лоб і вуха. За сильних морозів для щільного прилягання під теплу шапку слід одягати тонку трикотажну шапочку з вушками, яка зав'язується під підборіддям. Добрим захистом від вітру слугує капюшон куртки, одягнений поверх шапки.

За умов часто мінливої погоди не може бути універсального зимового або осіннього одягу. Одяг дитині потрібно підбирати щодня, залежно від температури повітря, вологості і сили вітру.

Пам'ятайте: ношена річ холодніша за нову. Майте це на увазі, якщо ваша менша дитина доношує куртку за старшою.

У вуличному одязі дитина знаходиться не тільки на прогулянці, а й у громадському транспорті, у магазинах. У цих випадках потрібно мати можливість зняти частину одягу, щоб дитина не пітніла.

У кожному разі одяг повинен бути чистим, красивим, яскравим і викликати в дитини радість і гарний настрій.

"Загартування»

Фізіологічні основи загартування

В основі загартування лежить здатність організму відповідно реагувати на ті чи інші зовнішні подразники: температурні, світлові, механічні, хімічні та ін. При багаторазовому повторенні подразників відбувається поступове пристосування, тобто відбір найбільш вигідних для організму реакцій. На основі цього він звикає до різноманітних змін навколишнього середовища - холоду, спеки, вологості і т. д.

У житті постійно утворюється велика кількість умовних рефлексів, корисних для організму. Значення їх зрозуміле: вони сприяють підготовці організму до впливу зовнішнього середовища.

Вплив загартування на організм

У процесі загартування поліпшується здатність до регуляції тепла. Систематичне загартування допомагає організму боротися із захворюваннями, особливо із застудними.

Загартування впливає на загальний стан здоров'я та поведінку дитини.

Основні принципи загартування

При загартуванні взагалі, а у дитячому віці особливо, необхідно керуватися певними принципами, зокрема такими, як поступовість, систематичність, врахування індивідуальних особливостей дитини.

Загартування дає тоді позитивний результат, коли воно проводиться у певній послідовності, якщо встановлено чітке дозування й систематичне повторення і гартувальних процедур.

Неабияке значення має зацікавленість дітей. Методичні прийоми для підвищення інтересу до гартувальних процедур можуть бути різноманітні: від спостереження за спортсменами під час тренувань з акцентуацією уваги на їхній силі, бадьорості, здоров'ї до підтримки і похвали дитини, яка любить вмиватися холодною водою.

Надзвичайно важливу роль відіграє лікарсько-педагогічний контроль і облік робота із загартування. Правильно налагоджені, вони дають змогу судити про дотримання основних вимог та принципів, а також вибрати найдоцільніші способи загартування, час, місце, тривалість їх проведення.

Заходи і засоби загартування

Розрізняють загальні й спеціальні гартувальні заходи. До загальних належать: дотримання режиму дня, раціональне харчування, щоденні прогулянки на свіжому повітрі, відповідний одяг, повітряний і температурний режими.

Спеціальними гартувальними заходами вважають суворо дозовані ультрафіолетові опромінювання, гімнастичні вправи, повітряні й водні процедури, плавання.

Повітря діє на організм своєю температурою, вологістю, швидкістю руху його потоків. Швидкість руху повітря діє як на теплорегуляцію організму, так і на тепловідчуття.

Вода. З давніх-давен людям відома цілюща дія води. Ще стародавні греки вважали, що вода змиває всі душевні страждання. В основі дії водних процедур на організм лежить поєднання різних за інтенсивністю температурних, механічних і хімічних подразників. У відповідь на них в організмі виникає ряд реакцій, що оздоровлююче впливають на багато органів і систем.

Сонце. Життя існує на Землі завдяки сонячній енергії. Земні рослини засвоюють енергію сонця, синтезують різні органічні речовини. Ще Гіппократ (V ст. до н. е.) говорив про гартувальну і цілющу силу сонячних променів. Правильне застосування їх є дуже корисним. У помірних дозах вони сприятливо діють на обмінні процеси в організмі, поліпшують дихання і кровообіг, підвищують тонус центральної нервової системи, активізують діяльність залоз внутрішньої секреції.

Земля. Ходіння босоніж як засіб загартування організму, зміцнення здоров'я відомий здавна. У Стародавній Греції ходіння босоніж було своєрідним культом і рекомендувалося носити взуття лише з 18 років. Фізіологи доводять, що ступні належать до найбільш рефлексогенних зон людського організму. Ноги - це своєрідний розподільний щит, на якому є 72 тис. нервових закінчень, що ведуть до різних органів та систем. Ось чому ходіння босоніж - це своєрідний точковий масаж, який тонізує організм і підтримує його в робочому стані.

На шкірі стоп значно більше, ніж на будь-яких інших ділянках поверхні тіла, так званих терморегуляторів, що реагують на тепло і холод. Ступні ніг рефлекторно пов'язані з носовою порожниною і горлом. Переохолодження стоп викликає нежить, хвороби горла.

Поради

Як і всі інші види загартування, ходіння босоніж має бути поступовим і систематичним.

Починати слід з ходьби по килиму або килимовій доріжці у теплій кімнаті, потім по дерев'яній поверхні. Дуже зручні та корисні для цього гумові килимки з шиповим рифленням.

Масажувати стопи можна качалкою або звичайною палкою, катаючи її по підлозі кілька хвилин. Такі процедури бажано робити кілька разів на день.

До ходіння босоніж привчають дитину з раннього віку. Починають улітку при температурі повітря не нижчій від 24 °С.

Корисно поєднувати цей вид зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води.

Гарячий пісок і асфальт, гостре каміння і шлак, соснові шишки і голки діють на дитячий організм як сильні подразники, а теплий пісок, м'яка трава - заспокійливо.

Щоби взимку не хворіти,

Треба гартуватися:

Загоряти на сонечку

І в річці купатися.

І холодною водою

Вранці умиватися.

Після того рушничком

Гарно розтиратися.

© 2021ДНЗ "Малятко" 22810 Вінницька обл.с.Воловодівка
Створено за допомогою Webnode Файли cookie
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати