Режим дня

Для виховання і розвитку дітей корисним та педагогічно значимим є супровід режимних моментів віршиками, що покращує організацію режиму дня, а також слугує для розвитку памяті та мовлення дітей. Всі режимні моменти (або хоча б переважну більшість) слід супроводжувати різними примовками, віршами - і творами художньої літератури. Скажімо, такою примовкою:

"Доброго ранку", - мовлю за звичаєм, 

Доброго здоров'я усім вам зичу я, -

щоранку вітаймося з нашими дітьми. І це для них не просто слова, бо принагідно проводяться коротенькі бесіди, де обговорюється різне: "Який ранок (день, вечір) можна назвати добрим?", "Чому кажуть: "Здоров'я - наше багатство"? " або що.

Не всім дітям подобається чергувати і не всі зголошуються на нього. В такому разі можна сказати:

Миколка та Оленка хочуть показати,
Що вони вже величенькі й уміють чергувати.
Тож тепер в обідній час підготують все для нас.

Результат такий, як і сподівалися: визначені чергові не лише охоче, а й з гордістю виконують свої обов'язки, адже до них ставляться, як до дорослих.

Часом діти погано їдять, а дехто й зовсім відмовляється їсти. Отже, їм потрібний стимул. I він таки є. Вже наприкінці перебування у другій молодшій і в середній групах малята, нехай неусвідомлено, хочуть ходити до школи, хоча й не знають до ладу, що це таке. Так от, після слів:

Вам усім, щоб здорові були,
Підросли і до школи пішли,
Треба супи й каші, хліб і салати
До кінця доїдати.
А солодкий компот, що тішить рот,
Швиденько випивати.

А якщо дитина все-таки не їсть, можна запропонувати їй з'їсти стільки ложок страви, скільки їй років, а щоб вона стала на рік старшою, з'їсти ще одну ложку. Тому, хто вміє лічити до десяти, загадайте з'їсти всього десять ложок. Для нього це невелике число, але коли з'їсть стільки, то виявляється, що їжі лишилося десь на денці. А ще ніколи не забувайте похвалити дитину, і з часом вона починає їсти сама, без заохочення.

У процесі формування навичок самообслуговування використовуйте ось такий вірш, який дуже подобається дошкільнятам:

Що б ми не робили, діти добре знають:
Наші ручки-пальчики нам допомагають.
Речі всі у шафі поскладають гарно-
Буде тоді одяг виглядать охайно.
Іграшки та ігри ставлять на полички
І столи готують до обіду звично.
Після сну вони нас гарно умивають,
Швидко одягають, ліжко застеляють.
Ми про ручки-пальчики теж не забуваємо
І тому завжди їх чистими тримаємо.

Одна з причин, чому діти відмовляються йти до дитсадка, - це денний сон. Малят можна заохотити до сну такими рядками:

Ліжечка чекають вас - спочивати саме час.
На бочок усі лягайте і повіченьки стуляйте:
Сонько-Дрімко вже іде, добру казочку веде.
Ви подивитесь її і розкажете мені.

Потім дітвора залюбки розповідає свої сни-казки. Під час самостійної художньої діяльності дівчатка й хлоп'ята малюють те, що їм бачилося вві сні, ліплять гостинці для персонажів різних снів. Із цих дитячих робіт влаштовується виставка "Моя казка-сон". Дитині, яка вперто не хоче спати, скажіть на вушко:

Якщо ти не хочеш спати,
Маєш тихо тут лежати,
Щоб сон-казку не злякати.

Після пробудження активізуйте дітей римовкою:

Дінь - дон, дінь - дон,
Закінчився денний сон.
Оченята відкривайте,
Ручки й ніжки простягайте,
Не прокинувся сусід -
Ви тихенько розбудіть.

Заняття намагайтеся організовувати так, щоб їх немовби проводили ляльки - герої казок. Особливо ефективні такі заняття-казки в морально-етичному вихованні дошкільнят: прості правила поведінки подаються не в нудній, суто повчальній формі, а в ігровій - малята привчаються до охайності, вчаться поваги та співчуття до людей, боротися з лінощами, егоїзмом.

У різних життєвих ситуаціях віршики також допоможуть утішати й забавляти малят:

Мабуть, це хмаринка в гості завітала
І нашій дитинці сліз надарувала.
Крап сльозинка, крап сльозинка -
Вже й заплакала дитинка.
Що ми будемо робити?
Як тебе розвеселити? -
Ти не плач, не сумуй,
Краще з нами потанцюй!

За іграми та розвагами минає день у дитсадку. Прощаючись зі своїми підопічними, говоріть так:

До побачення, малята,
Будем завтра вас чекати.
Будем гратись, малювати,
Ще й співати, танцювати
І гостей своїх стрічати.

Тож наступного ранку вони охоче з усмішкою поспішають туди, де їм цікаво й весело.